іонізаційний

Приклад 1:
З цієї точки зору виявляється енергетично невигід ним утворення йонної молекули NаС1 з елементів, так як перший іонізаційний потенціал натрію дорівнює 5,14 В, а спорідненість до електрона атома хлору – 3,7 еВ (іонізаційний потенціал, виражений в вольтах, чисельно дорівнює енергії іонізації в електрон-вольтах). З квантової механіки також випливає, що повне розділення зарядів з виникненням ідеально го йонного зв’язку А1+В1- ніколи не може здійснитися, тому що через хвильов і властивості електрона ймовірність його знаходження поблизу ядра атома А може бути мала , але відмінна від нуля.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Маллікен запропонував кількісну міру електронегативності атома у вигляді напівсуми першого іонізаційного потенціалу та спорідненості до електрона ЭО = (I + E)/2, (7.29) де I – перший іонізаційний потенціал; Е – спорідненість до електрону. Однак на відміну від іонізаційного потенціалу, що визначається з великою точністю для будь -якого елементу по спектроскоп ічним даним, для електронної спорідненості поки немає надійних методів кількісного визначення.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Теоретично розрахунок константи дисоціації кислоти можна провести для безкисневих кислот, якщо відомі фізичні характеристики процесів випаровування і дисоціації в газоподібній фазі, іонізаційний потенціал, спорідненість до електрона і абсолютні ентропії кислоти та її йонів. Розрахунок заснований на круговому процесі.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”