ІОНІ́Т, -а, чол. Природна або синтетична тверда, нерозчинна у воді та органічних розчинниках речовина (наприклад, іонообмінна смола, цеоліт), здатна обмінювати свої йони з йонами навколишнього розчину; застосовується для очищення води, розділення речовин, у хімічному аналізі тощо.
іоніт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |