Значення
-
ІОНІ́Т, -а, чол. Природна або синтетична тверда, нерозчинна у воді та органічних розчинниках речовина (наприклад, іонообмінна смола, цеоліт), здатна обмінювати свої йони з йонами навколишнього розчину; застосовується для очищення води, розділення речовин, у хімічному аналізі тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іоніт, р. іоніту, д. іонітові, з. іоніт, о. іонітом, м. іоніті, к. іоніте