ІО́БАТ, а, чол. 1. У давньогрецькій міфології — цар Лікії, батько Сфенебеї та Антеї, відомий тим, що доручив Беллерофонтові знищити Химеру, сподіваючись на його загибель.
2. * У переносному вживанні — людина, яка доручає комусь небезпечну або свідомо нездійсненну справу з підступними намірами.