ІОАНІ́ТИ, -ів, мн. (одн. іоані́т, -а, ч.; іоані́тка, -и, ж.). Члени лицарського духовно-лицарського ордену, заснованого в XI столітті в Єрусалимі для догляду за хворими та захисту паломників; госпітальєри, мальтійські лицарі.
Словник Української Мови
Буква
ІОАНІ́ТИ, -ів, мн. (одн. іоані́т, -а, ч.; іоані́тка, -и, ж.). Члени лицарського духовно-лицарського ордену, заснованого в XI столітті в Єрусалимі для догляду за хворими та захисту паломників; госпітальєри, мальтійські лицарі.