ін’єктив

ІН’ЄКТИ́В, а, чол., лінгв. Те саме, що вигук; частина мови, що виражає емоції, почуття, волевиявлення мовця, але не називає їх, граматично не пов’язана з іншими словами в реченні та інтонаційно оформлена як окреме висловлення.

Приклади вживання слова

ін’єктив

Відсутні