інволюція

Інволюція, -ї, жін.

1. біол. Зворотний розвиток органу, тканини або організму в цілому, що супроводжується зменшенням їхніх розмірів, спрощенням будови або втратою функцій (наприклад, вікова інволюція вилочкової залози).

2. мат. Перетворення, яке є оберненим до самого себе, тобто застосування якого двічі повертає об’єкт у початковий стан (наприклад, симетрія відносно точки).

3. книжн. Процес занепаду, спрощення або згортання складних форм у простіші; регрес, зворотний розвиток у суспільстві, культурі чи мисленні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Інволюція психічних функцій, як зазначила Ш.Бюлер (1935), настає дещо раніше за зниження біологічних функцій. На думку Рудінгера (1972), відмінність між 20- річними та 90- річними вченими на 10-15% залежить від хронологічного віку, а решту становлять соціальні чинники.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |