інвертор

ІНВЕРТОР, -а, чол.

1. Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний, часто зі зміною величини напруги; використовується в системах електропостачання, зварювальних апаратах, джерелах безперебійного живлення тощо.

2. Електронний пристрій, що змінює фазу сигналу на протилежну; застосовується в радіотехніці, автоматиці та обчислювальній техніці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |