Значення
-
ІНВЕНТА́Р, -я, чол.
-
Сукупність предметів, речей, матеріалів, що належать якій-небудь установі, підприємству, господарству або окремій особі й обліковуються за спеціальною описом. Сільськогосподарський інвентар.
-
Докладний опис, перелік майна, речей, предметів, що належать до чого-небудь; опис майна. Скласти інвентар.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інвентар, р. інвентарю, д. інвентареві, з. інвентар, о. інвентарем, м. інвентареві, к. інвентарю
Походження слова (Етимологія)
Слово «інвентар» походить з німецької мови, де воно з’явилося у XVIII столітті у формі Inventarium. Це слово, у свою чергу, походить від латинського юридичного терміна inventarium, що означає «опис, список майна». Латинське inventarium пов’язане з дієсловом invenio — «знаходжу, виявляю», яке утворене з префікса in- (що означає «в, на, при») та дієслова venio — «приходжу, прибуваю». Ці латинські частини мають спільне походження з грецькими та слов’янськими словами, зокрема з українськими прийменниками «в» і «у». Таким чином, інвентар — це буквально «те, що служить для знаходження» або «перелік знайденого майна».