інвентар

ІНВЕНТА́Р, -я, чол.

1. Сукупність предметів, речей, матеріалів, що належать якій-небудь установі, підприємству, господарству або окремій особі й обліковуються за спеціальною описом. Сільськогосподарський інвентар.

2. Докладний опис, перелік майна, речей, предметів, що належать до чого-небудь; опис майна. Скласти інвентар.

Приклади вживання слова

інвентар

Приклад 1:
Найбагатший похоронний інвентар археологи виявили в могилах давньокитайських імператорів останніх століть старої ери — перших століть нової ери. Так, у багатих могильниках Маньченя та Мавандуя було знайдено предмети художнього ремесла, поцятковані ієрогліфами дерев’яні дощечки та шовкові стрічки, одяг, прикраси, предмети хатнього вжитку, карійони з повним набором дзвонів, оригінальний поховальний костюм імператора, «зшитий» золотим дротом з яшмових пластинок (таких костюмів археологи виявили в Китаї вже кілька десятків), тощо.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Правда, недобір пояснюється видатками на влаштування сцени, видатками на інвентар, а нові вистави вима- гали все нових і нових вкладів. Тим-то, невважаючи на перші великі успіхи нашого театру в першому сезоні 1864 p., почали насуватися на овид – темні хмари різних недостатків.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”