ІНВАРІА́БЕЛЬНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням інваріабельний; незмінність, сталість, постійність певної величини, параметра, структури або властивості об’єкта відносно певних перетворень, змін умов чи впливів. У лінгвістиці — властивість мовної одиниці зберігати свою тотожність, незважаючи на варіативність її реалізації в мовленні.
інваріабельність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |