1. Якого зробили інтимним, близьким, особистим; якому надали характеру довірливості, потаємності, глибокої особистої значущості.
інтимізований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І світ цей дуже людський, дуже інтимізований, занурений у побут і плоть, але водночас і піднесений до містики. Тому, з одного боку, польські кулі, які розплющилися об Наливайкову шаблю і впали йому за комір, «пахли запліснявілою з діжки капустою» (а татарські стріли — часником), а з другого — за Тимошем, хоч би де він був і що робив, тягнеться таємничий «вигинистий вихорець» — мовби душа його нареченої Оксани, що втопилася через шляхетську наругу.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикметник () |