інтима

Інтима, и, жін. 1. Власна назва; жіноче ім’я, похідне від «Інна» або «Інтимність», рідковживане.

2. Термін. У психології та соціології — скорочена, розмовна форма поняття «інтимність»; стан або сфера особистого, приватного життя, що стосується глибоких емоційних зв’язків, довіри та близькості між людьми. Наприклад: «зона інтими».

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |