інтифада

ІНТИФА́ДА, и, жін. 1. Масовий збройний або незбройний виступ палестинських арабів проти ізраїльської окупації та контролю над палестинськими територіями, що супроводжується акціями громадянської непокори, страйками, демонстраціями та зіткненнями з військовими силами.

2. перен. Будь-який стихійний або організований народний спротив, повстання чи протест проти гноблення, несправедливості або чужоземного панування, що має характер тривалої боротьби.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |