ІНТРОСКО́ПІЯ, ї, жін. Метод неруйнівного контролю та діагностики внутрішньої будови об’єктів, що ґрунтується на візуалізації їхніх внутрішніх шарів і структур за допомогою проникаючого випромінювання (наприклад, рентгенівського, ультразвукового) або електромагнітних полів; внутрішньобачення.
інтроскопія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |