інтроскоп

**ІНТРОСКО́П**, а, чол. Прилад для візуального спостереження внутрішньої будови непрозорих об’єктів, що працює на основі використання рентгенівського, ультразвукового або іншого випромінювання; застосовується в медицині, техніці (дефектоскопії) та наукових дослідженнях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |