Значення
-
ІНТРО́ІТУС, -у, чол., церк. 1. Вступна частина католицької меси, що складається з антифону та вірша з псалма, який виконується під час входу священника до вівтаря.
-
Урочистий вхід єпископа або священника до храму для богослужіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтроітус, р. інтроітуса, д. інтроітусові, з. інтроітуса, о. інтроітусом, м. інтроітусі, к. інтроітусе