ІНТРО́ІТУС, -у, чол., церк. 1. Вступна частина католицької меси, що складається з антифону та вірша з псалма, який виконується під час входу священника до вівтаря.
2. Урочистий вхід єпископа або священника до храму для богослужіння.
інтроітус
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |