ІНТРАНЗИТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін., лінгв. Властивість дієслова або дієслівної форми не сполучатися з прямим додатком в знахідному відмінку без прийменника; неперехідність. Інтранзитивність є граматичною категорією, що протиставляється транзитивності.
Словник Української Мови
Буква
ІНТРАНЗИТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін., лінгв. Властивість дієслова або дієслівної форми не сполучатися з прямим додатком в знахідному відмінку без прийменника; неперехідність. Інтранзитивність є граматичною категорією, що протиставляється транзитивності.