Значення
-
**ІНТОНУВА́ЛЬНИК**, -а, чол. Спеціаліст, який займається інтонуванням (у 2 знач.), тобто настроюванням музичних інструментів, зокрема фортепіано, для досягнення правильного звучання та відповідності висоти тонів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтонувальник, р. інтонувальника, д. інтонувальникові, з. інтонувальника, о. інтонувальником, м. інтонувальникові, к. інтонувальнику