інтонаційно-синтаксичний
[intonɑt͡sijno-sɪntɑksɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Стосується одночасно інтонації та синтаксису; пов’язаний з інтонаційною будовою речення та його синтаксичною структурою, їхнім взаємозв’язком і взаємовпливом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтонаційно-синтаксичний, р. інтонаційно-синтаксичного, д. інтонаційно-синтаксичному, з. інтонаційно-синтаксичного, о. інтонаційно-синтаксичним, м. інтонаційно-синтаксичнім