Інтонако, невідм., с. Власна назва вигаданої мови, створеної для міжнародного спілкування, що базується на лексиці та граматиці романських мов (переважно італійської, іспанської та французької) і характеризується спрощеною фонетикою та регулярною граматикою.
інтонако
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |