Значення
-
Інтонако, невідм., с. Власна назва вигаданої мови, створеної для міжнародного спілкування, що базується на лексиці та граматиці романських мов (переважно італійської, іспанської та французької) і характеризується спрощеною фонетикою та регулярною граматикою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтонако, р. інтонако, д. інтонако, з. інтонако, о. інтонако, м. інтонако, к. інтонако