Словник Української Мови
Буква
1. Призначена для оприлюднення в засобах масової інформації розмова журналіста з однією або кількома особами на суспільно значущі, професійні чи особисті теми, що відбувається у формі запитань і відповідей.
2. Жанр журналістики, що являє собою публікацію або передачу, побудовану на такій розмові.
Приклад 1:
Якось особливо майстерно вміла брати інтерв’ю: співбесідники розкривалися перед нею, демонстрували щось недоступне для загальникового бачення. Разом зі своїми однодумцями Володимиром Рубаном і Сергієм Тихим стояла біля джерел газети «День» — їм належали задум і концепція газети.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Методами опитування є: – особисті інтерв’ю (face -to-face) – інтерв’юер спілкується з респондентом особисто; – телефонні інтерв’ю – інтерв’юер спілкується з респондентом по телефону; – поштове опитування – особистий контакт інтерв’юера і респондента відсутній , опитування проводиться за допомогою пошти; – інтернет-опитування – опитування проводиться за допомогою інтернет-технологій. Mix-методики дослідження – це ме тодики, які розроблені на стику кількісних і якісних досліджень.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Якісний метод дослідження, що являє собою слабо структуровану особисту бесіду інтерв’юера з респондентом у формі, що спонукує останнього до докладних відповідей на задані питання: a фокус-група; b «face-to-face»; c омнібус; d глибинне інтерв’ю.
— Самчук Улас, “Марія”