ІНТЕРВЕНУВАТИСЯ, дієсл., недок. і док.
1. Зазнавати інтервенції, втручання ззовні, найчастіше військового, з боку іншої держави чи групи держав у внутрішні справи країни. Суверенна держава не може інтервенуватися без рішення Ради Безпеки ООН.
2. рідко. Втручатися в чиїсь справи, ставати учасником чогось, часто з метою впливу або допомоги. Не варто інтервенуватися в особисте життя колег без їхньої згоди.