інтервалюта

ІНТЕРВАЛЮ́ТА, и, жін. 1. Збірна назва для іноземних валют, що використовуються в міжнародних розрахунках та обігу на світовому фінансовому ринку; міжнародна валюта.

2. Умовна грошова одиниця, що застосовується для визначення курсових співвідношень між національними валютами різних країн (наприклад, СДР, ЕКЮ).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |