інтерцесія

Інтерцесія, ї, жін. 1. юр. Вступлення в зобов’язання третьої особи (інтерцедента) з метою прийняття на себе чужого боргу або поручительства за нього; переведення боргу.

2. дипл. Дружнє втручання однієї держави у відносини між двома іншими державами, що перебувають у конфлікті, з метою його мирного врегулювання; посередництво.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |