інтертекстуальність

Значення

1. Властивість художнього тексту, що виявляється в наявності в ньому явних або прихованих зв’язків з іншими текстами, цитат, алюзій, ремінісценцій, запозичень сюжетів, образів, стилістичних прийомів.

2. У літературознавстві та семіотиці — поняття, що позначає діалогічну взаємодію текстів, їхню здатність відсилати один до одного, творити нові смисли через переосмислення попередніх культурних кодів.

Правопис та відмінювання