Значення
-
ІНТЕРОГАТИ́В, а, чол., лінгв. Питальне слово, питальна частка або питальна конструкція, що використовується для оформлення питального речення; засіб вираження питальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтеррогатив, р. інтеррогатива, д. інтеррогативові, з. інтеррогатив, о. інтеррогативом, м. інтеррогативі, к. інтеррогативе