Значення
-
ІНТЕРРЕДУПЛІКА́ЦІЯ, ї, жін., лінгв. Спосіб словотворення або словозміни, що полягає у повторенні (редуплікації) внутрішньої частини кореня чи основи слова, на відміну від повторення на початку (ініціальна редуплікація) або в кінці (фінальна редуплікація); внутрішнє подвоєння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтерредуплікація, р. інтерредуплікації, д. інтерредуплікації, з. інтерредуплікацію, о. інтерредуплікацією, м. інтерредуплікації, к. інтерредуплікаціє