Прикм. до інтерпретування; який слугує для інтерпретування, пов’язаний з ним; тлумачний, пояснювальний.
інтерпретувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Прикм. до інтерпретування; який слугує для інтерпретування, пов’язаний з ним; тлумачний, пояснювальний.
Відсутні