інтерпольовність

[intɛrpolʲoʋnistʲ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Властивість математичного об’єкта, який може бути точно відтворений або наближений за допомогою інтерполяції; здатність бути інтерпольованим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інтерпольовність, р. інтерпольовності, д. інтерпольовності, з. інтерпольовність, о. інтерпольовністю, м. інтерпольовності, к. інтерпольовносте

Більше записів