Властивість математичного об’єкта, який може бути точно відтворений або наближений за допомогою інтерполяції; здатність бути інтерпольованим.
інтерпольовність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови