інтерпеляція

[intɛrpɛljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. У парламентській практиці та міжнародному праві — офіційний письмовий запит депутата або групи депутатів до уряду чи окремого міністра з вимогою надати пояснення з певного питання державної ваги, що часто супроводжується обговоренням і може мати політичні наслідки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інтерпеляція, р. інтерпеляції, д. інтерпеляції, з. інтерпеляцію, о. інтерпеляцією, м. інтерпеляції, к. інтерпеляціє

Більше записів