Значення
-
Інтероцептор, -а, чол., фізіол. Спеціалізоване нервове закінчення (рецептор), що сприймає подразнення з внутрішнього середовища організму (наприклад, від внутрішніх органів, кровоносних судин, м’язів) і передає сигнали до центральної нервової системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтероцептор, р. інтероцептора, д. інтероцепторові, з. інтероцептор, о. інтероцептором, м. інтероцепторі, к. інтероцепторе