Значення
-
ІНТЕРОРЕЦЕ́ПЦІЯ, ї, жін., фізіол. Сприйняття організмом подразнень, що виникають у внутрішньому середовищі тіла (внутрішніх органах, кровоносних судинах, м’язах тощо), за допомогою спеціалізованих нервових закінчень — інтерорецепторів; забезпечує отримання інформації про стан внутрішніх органів, обмін речовин, хімічний склад крові та інші фізіологічні процеси.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтерорецепція, р. інтерорецепції, д. інтерорецепції, з. інтерорецепцію, о. інтерорецепцією, м. інтерорецепції, к. інтерорецепціє