Інтернет, -у, чол. рід. Всесвітня глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує мільйони менших мереж і окремих комп’ютерів для обміну інформацією, використовуючи стандартні протоколи передачі даних (TCP/IP) та надаючи доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, сервісів (електронна пошта, веб-сайти, файлообмінники тощо) і засобів комунікації.
інтернет
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А лопухи, яких давно обпутав інтернет і електронний банкінг, охоче повелись на етот сіліконовий символ діавольскої віри. Окремо по кровітєль зла взявся за розвиток і вдосконалення шахматних про грам, а пожже — цілих машин.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Ні інтернет, ні наркомат, ні ґанджа, ні Second Life, ні «колеса» нічого, крім віртуальних обманок і 3D-пасток, Тобі не запропонують. А Ти напруж уяву.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
Надання базових послуг дає можливість здійснювати торгівлю за каталогами, коли покупці роблять замовлення поштою, по телефону або через Інтернет й отримують товари прямо додому. На північноамериканському ринку логістики такі послуги надають UPS та Поштова служба
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |