Словник Української Мови
Буква
1. Процес надання чому-небудь (відносинам, діяльності, явищу тощо) міжнародного характеру; поширення на інші країни, залучення до участі представників різних націй.
2. У лінгвістиці — процес запозичення слів, виразів або мовних елементів з однієї мови в інші, що веде до появи спільних для багатьох мов одиниць.
3. У праві та економіці — перехід певних сфер регулювання, виробництва чи обігу ресурсів під спільний контроль або у відання міжнародних організацій чи угод.
Приклад 1:
Інтернаціоналізація бізнесу і економіки в цілому при всіх її перевагах перетворилась в глобальну проблему. Підприємства все в більшій мірі набувають міжнародного хаФ рактеру, і в науці та освіті все частіше підкреслюється вимога інтернаціоналізувати погляди менеджерів, що означає неФ обхідність більш широкого врахування відмінностей національних культур.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Цей процес відображається в розМ витку міжнародних торгівельних відносин; д) інтернаціоналізація транспорту, що знаходить своє відображенМ ня у створенні міжнародних транспортних систем; е) інтернаціоналізація паливноМенергетичних комплексів відбуМ вається за рахунок інтенсифікації господарських зв’язків між спорідМ неними галузями економіки країнМпартнерів;Ðîçä³ë ²². Òåîð³ÿ ³ ïðàêòèêà ì³æíàðîäíèõ åêîíîì³÷íèõ â³äíîñèí 154 є) інтернаціоналізація розподілу знаходить своє відображення в розподілі капіталу, міграції робочої сили в межах міжнародної еконоМ міки; ж) інтернаціоналізація споживання, яка передбачає об’єднання зусиль країнМпартнерів у сфері раціонального споживання вироблеМ ної ними продукції в межах міжнародної економіки; з) інтернаціоналізація інформаційних систем передбачає об’єднанМ ня матеріальних і фінансових ресурсів з метою оптимального викориМ стання інформації в рамках міжнародної економіки (наприклад, INTERNET); і) інтернаціоналізація управління.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”