Значення
-
Інтермітоз, -у, чол. 1. Мед. Стан, що характеризується періодичним припиненням або ослабленням проявів хвороби; тимчасове затихання симптомів.
-
Спец. Переривчастість, непостійність у перебігу якогось процесу або явища; чергування активних фаз із паузами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтермітоз, р. інтермітозу, д. інтермітозові, з. інтермітоз, о. інтермітозом, м. інтермітозі, к. інтермітозе