Інтермітоз, -у, чол. 1. Мед. Стан, що характеризується періодичним припиненням або ослабленням проявів хвороби; тимчасове затихання симптомів.
2. Спец. Переривчастість, непостійність у перебігу якогось процесу або явища; чергування активних фаз із паузами.