Словник Української Мови
Буква
1. Невеликий музичний твір вільної форми, що виконується між окремими частинами великого твору (опери, симфонії тощо) або як самостійна п’єса.
2. Невелика сценічна вистава або музична вставка, що виконується між діями чи картинами опери, драми тощо; інтермедія.
Приклад 1:
Тоді найвищий тон бере в оркестрі ранок, коли в таріль землі тарелем сонця гримне 14 квітня 1936 Перше ліричне інтермеццо Барвінкова щирість Кохай мене звичайно й просто, так, як кохають всі дівчата. Коли проходиш білим мостом, зоря в твоє волосся вп’ята.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”