ІНТЕРЛЕ́СИНГ, у, чол., спец. 1. Спосіб передавання цифрових відеоданих, за якого кадр формується з двох окремих напівкадрів (полів), що містять парні та непарні рядки зображення, які почергово виводяться на екран для зменшення мерехтіння та економії смуги пропускання.
2. Процес або результат чергування елементів двох або більше послідовностей даних (наприклад, бітів, байтів, пакетів) з метою підвищення завадостійкості передавання, ефективності кодування чи синхронізації.