ІНТЕРІОРИЗА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Процес переходу зовнішніх дій, практичних операцій у внутрішній, розумовий план; формування внутрішніх структур психіки через засвоєння зовнішньої соціальної діяльності.
інтеріоризація
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
5) Механізмом формування вищих психічних функцій людини у фі- логенезі є соціалізація, а в онтогенезі – інтеріоризація. Л.С.Виготський створив потужну наукову школу ( О.М.Леонтьєв, О.Р.Лурія, П.Я.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Частина мови: іменник (однина) |