1. Виявляти увагу, зацікавлення до кого-, чого-небудь; цікавитися.
2. Мати потребу, бажання знати щось; довідуватися, розпитувати про когось, щось.
інтересуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гарно людям інтересуватися самими коровицями, та курчатами, та пухирями Олімпіади Андріївни і більш нічим. Аж мені самому на серці полегшало, як я спустився на це болотяне дно суспільності.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |