інтердикція

1. У праві: тимчасова заборона або обмеження на користування майном, вчинення певних дій чи здійснення прав, що накладається судовим або адміністративним органом.

2. У католицькій церкві: кара, що полягає в забороні богослужінь, обрядів і таїнств на певній території або для певної особи чи групи осіб, без вилучення з церковної спільноти.

3. У мовознавстві: заборона на вживання певних слів або виразів у певному контексті, зумовлена мовними, соціальними чи культурними нормами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |