ІНТЕРДИ́КТ, -у, чол.
1. У католицизмі: тимчасова заборона (без відлучення від церкви) на проведення богослужінь та релігійних обрядів на певній території або для певної особи чи групи осіб, що накладається папою римським або єпископом як вид церковного покарання.
2. У міжнародному праві та історичному контексті: заборона, накладена державою або міжнародною організацією на торговельні, економічні чи політичні зносини з певною країною; ембарго.