інтер-альфа

1. У біохімії та молекулярній біології — білковий комплекс плазми крові, що належить до родини інгібіторів протеаз, утворений двома важкими ланцюгами (HC1 та HC2) і легким ланцюгом бікуніну, який виконує функцію інгібітора трипсину та інших серинових протеаз; відіграє важливу роль у стабілізації позаклітинного матриксу та запальних процесах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |