ІНТЕГРИ́ЗМ, -у, чол. 1. Крайня консервативна течія в католицизмі, що виникла в кінці XIX — на початку XX століття, яка виступає за безумовне підпорядкування суспільного, політичного та культурного життя релігійним догматам і владі Папи Римського, заперечуючи будь-які форми модернізму та лібералізму.
2. перен. Ідеологічна або політична позиція, що характеризується непримиренністю, догматизмом та категоричним відкиданням будь-яких компромісів чи нововведень у певній сфері (наприклад, у науці, мистецтві чи політиці).