інсурекція

ІНСУРЕ́КЦІЯ, ї, жін. 1. Збройне повстання, заколот, спрямований на повалення існуючої влади або державного устрою; бунт, заворушення.

2. * історичне. У Речі Посполитій (XVI–XVIII ст.) — збройний виступ шляхти проти королівської влади з метою захисту своїх прав і привілеїв.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |