Древослів

Словник Української Мови

інсурекція

[insurɛkt͡sijɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. ІНСУРЕ́КЦІЯ, ї, жін. 1. Збройне повстання, заколот, спрямований на повалення існуючої влади або державного устрою; бунт, заворушення.

  2. * історичне. У Речі Посполитій (XVI–XVIII ст.) — збройний виступ шляхти проти королівської влади з метою захисту своїх прав і привілеїв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інсурекція, р. інсурекції, д. інсурекції, з. інсурекцію, о. інсурекцією, м. інсурекції, к. інсурекціє

Більше записів