1. Стос. до інституції (у 1 знач.), пов’язаний з нею; інститутський.
2. Стос. до інституції (у 2 знач.), пов’язаний з установами, організаціями, що становлять основу суспільного устрою; який належить до сфери діяльності таких установ.
інституційний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В результаті узагальнення методологічних напрацювань, встановлено, що взаємопов’язаними складовими економіки знань в даний час вважаються такі: •• якісна і безперервна освіта для всього населення країни; •• економічні стимули та інституційний режим, що заохоФ чують до ефективного використання національних і глобальних знань в усіх секторах економіки; •• ефективна інноваційна система, що об’єднує в єдиний комплекс економіку (бізнес), наукові та різного роду дослідницькі центри і учбові заклади; •• динамічна інформаційна інфраструктура, що надає інформаційні та комунікаційні послуги суб’єктам ринФ ку, державним установам та, що особливо, всім прошарФ кам населення; •• держава як ініціатор та координатор становлення і розФ витку економіки знань в усіх сферах життєдіяльності країни. Інтелектуальний ресурс є тим безперервно відтворюючим, зростаючим і ускладнюючим середовищем і одночасно осноФ вою, на якій будується конструкція економіки знань.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикметник () |