інституціалізація

1. Процес набуття певних суспільних відносин, сфер діяльності, соціальних ролей тощо ознак інституту (у 2 знач.), тобто їхнє оформлення, упорядкування, стандартизація та закріплення в нормах, правилах, законах, організаційних структурах.

2. Установлення, запровадження певних соціальних, політичних, правових інститутів (установ, організацій, закладів) як постійно діючих елементів суспільної системи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |