інститутка

1. Вихованка інституту шляхетних дівчат (закритого середнього навчального закладу для дівчат у дореволюційній Росії та деяких інших країнах).

2. *перен., ірон.* Про жінку, дівчину, яка має обмежений світогляд, відірвана від реального життя, з манірними манерами та наївною поведінкою.

Приклади вживання

Приклад 1:
До інших прозових твор ів автора належать оповідання «Козачка», пов істі «Інститутка» та «Кармелюк» тощо. Марко Вовчок Павло Чорнокрил І Був у нашому с елі чоловік — Чорнокрил Павло звали, а в його ж інка Ганна.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”

Частина мови: іменник (однина) |