інструментарій

1. Сукупність інструментів (у 1 знач.), що використовуються в певній галузі виробництва, ремесла або науково-дослідної роботи.

2. перен. Сукупність засобів, методів, прийомів, які використовуються для досягнення певної мети, виконання певної роботи (у науці, мистецтві, управлінні тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Одночасно, матеріалістична доктрина « шлункової» мотивації праці обмежувала науковий інструментарій І.Я.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
На сьогодні існує багато різноманітних програмних проК дуктів для реінжинірингу, які охоплюють кілька категорій [див.12]: 213 Ðîçä³ë 51) засоби для створення діаграм та інструментарій низьФ кого рівня (Micrografx: ABC Flowcharter$ Scitor$ Process Charter та ін..); 2) засоби описання потоків робіт (Process Architect); 3) засоби імітаційного моделювання/анімації (CASE Modsim, Gensim: ReThink); 4) об’єктноФорієнтовані інструменти (Designer 2000); 5) інтегровані багатофункціональні засоби, що автоматиФ зують основні етапи бізнесФпроцесів (Gensim: ReThink+G2; “КвазарФМикро Solution: Oracle Workflow, Oracle Applications, Бюджет 2000). Виділяють два напрями використання інформаційних техК нологій у ході реінжинірингу: 1) для аналізу і перепроектування існуючих бізнесФпроФ цесів (об’єктноФорієнтоване моделювання, яке забезпечує створення прозорих моделей бізнесу, що можуть легко моФ дифікуватися); 2) для створення нових бізнесФпроцесів, що докорінно змінюють базові правила роботи підприємства (табл.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 3:
Зарубіжні теоретики менеджменту, розвиваючи методоФ логію стратегічного управління, постійно розширюючи і вдосФ коналюючи, зокрема і інструментарій цілеспрямування, заФ пропонували використовувати систему комплексного врахуФ вання жорстких (фінансових) та м’яких (нефінансових) поФ казників, що відображають процес реалізації стратегії підприємства і дають змогу ефективно ним управляти. Нові моделі на базі нової концепції управління реалізацією страФ тегії отримали загальну назву Performance Measurement (англ.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |