інстанція

1. Ступінь, ланка в системі підпорядкованих одна одній організацій, установ, органів влади тощо; щабель.

2. У судочинстві: стадія розгляду справи в суді певного рівня (перша, апеляційна, касаційна інстанція).

Приклади вживання

Приклад 1:
І от остання інстанція. Будинок з колонами на Михайлівському майдані, обком партії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |