ІНСТАНТОН, -а, чол. рід. 1. фіз. Псевдочастинка, локалізоване в часі та просторі поле, що є розв’язком рівнянь руху в неабелевих калібрувальних теоріях; описує тунелювання між різними вакуумними станами.
2. мат. У теорії диференціальних рівнянь — розв’язок, що має скінченну дію та відповідає топологічному солітону в евклідовому просторі-часі.