**інсеквентний** (спец.) Який не випливає з попереднього, не є послідовним або логічно зумовленим; нелогічний, непослідовний.
інсеквентний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
**інсеквентний** (спец.) Який не випливає з попереднього, не є послідовним або логічно зумовленим; нелогічний, непослідовний.
Відсутні